Система класифікації пиломатеріалів

З 2019 року в Україні почали діяти нові стандарти класифікації лісо- та пиломатеріалів, які ґрунтуються на європейських критеріях оцінки якості сировини. Зміни у законодавстві спрямовані на приведення у відповідність до європейських стандартів вітчизняних правил заготівлі та обробки деревини.

Нагадаємо, що відповідні ініціативи були законодавчо закріплені ще постановою Кабінету Міністрів від 2014 року і наказом Центру стандартизації від 2015 року. Під час трансформаційного періоду з метою полегшення переходу підприємств лісозаготівельної та деревообробної галузі на нові стандарти діяла коригуюча формула.

Чотири класи якості деревини за новими стандартами

Нова система стандартизації якості деревини ґрунтується на таких показниках, як розмір та якість колод. Це дозволяє класифікувати ліс-кругляк за чотирма класами – A, B, C i D, на відміну від системи, яка діяла впродовж багатьох попередніх років і передбачала розподіл лісоматеріалів на три сорти – І, ІІ і ІІІ-й.

В цілому можна узагальнити, що за новими правилами чим більший діаметр дерева і чим менше у нього вад, тим вищий клас якості присвоюється лісоматеріалу:

• клас А – це сировина найвищої якості, яку беруть в основному з нижньої частини колоди; це деревина у відмінному стані або матеріал з незначними недоліками (наприклад, декілька живих сучків), які не впливають на можливості його подальшого використання (високоякісна дошка і т.п.);
  
• клас В – це матеріали середньої якості, до яких не висувається особливих вимог щодо чистоти деревини і які мають живі сучки у межах середніх показників для певної породи (сосни, ялини, інших хвойних чи листяних дерев);
  
• клас С – це лісоматеріали, якість яких нижче середньої; допускається наявність деяких недоліків, що певною мірою погіршують природні властивості деревини як матеріалу, наприклад, сучок, який випадає;
  
• клас D – це лісосировина, стан якої не підпадає під жодну з вищеописаних категорій, але з якої ще можна отримати такий пиломатеріал, як дошка, пластини і заготовки для подальшого використання. Цей клас ще називають як сухостій.

Уся ж інша кругла лісопродукція, з якої неможливо отримати пиломатеріали, класифікується на дві групи дров’яної деревини:

а) матеріали для промислового використання, довжина яких 2-4 м;

б) матеріали для непромислового використання, довжина яких менше 2 м (часто лісосировина цієї категорії використовується фізичними і юридичними особами як паливо).

Принципи нової системи класифікації деревини

Європейська система стандартизації якості деревини передбачає розподіл круглих лісоматеріалів на 10 груп відповідно до діаметру (а не на три групи, як це було раніше). Група діаметрів – це обмір колод за серединним діаметром з корою чи без кори в залежності від того, як домовлено з замовником. Принципи класифікації у відповідності до європейських стандартів базуються не на призначенні сортиментів, а на показниках якості і розміру колод.

Зазначимо, що на основі нових правил, які регулюють сектор лісозаготівлі і деревообробки, уже розроблена і затверджена низка держстандартів для класифікації якості хвойної і листяної деревини (ялини, ялиці, сосни, дуба, бука, тополі тощо). Розробляються стандарти і технічні умови для класифікації за розмірами деревини хвойних та листяних порід.